відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
повідбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відбити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Ударами пошкодити що небудь в організмі … Український тлумачний словник
попідбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прибити, приладнати що небудь зісподу багатьох предметів. 2) Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого небудь (подушки, перини і т. ін.). 3) Ударами повалити багатьох. || Ударами завдати пошкоджень (під очима,… … Український тлумачний словник
відбивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підбивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідбивати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідбивати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
парирувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2) перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці … Український тлумачний словник
